Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Мінфіном України від 13.03.1998 року №59, підприємства, що направляють працівників у відрядження за кордон, зобов’язані забезпечити їх коштами в національній валюті країни, куди відряджаються працівники, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами та з урахуванням положень підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Працівникам, яких направляють у відрядження підприємства (крім державних службовців, а також інших осіб, яких направляють у відрядження підприємства, що повністю, або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові виплачують в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує визначених граничних норм добових витрат. Якщо при видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має добову частину, то можливе застосування арифметичного правила округлення до повної одиниці. Придбання валютних коштів в уповноваженому банку та бухгалтерський облік іноземної валюти здійснюються згідно з вимогами чинного законодавства.
