ПОРЯДОК ЗМІНИ ПРОЦЕНТНОЇ СТАВКИ В КРЕДИТНОМУ ДОГОВОРІ
Нацбанк надав роз’яснення щодо недопущення внесення змін до кредитних договорів в односторонньому порядку. У своєму листі Нацбанк зазначає, що відповідно до ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121 банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду за своїми операціями. При цьому банк не може надавати кредити під відсоток, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується за депозитами. Банку також забороняється встановлювати процентні ставки й комісійні винагороди на рівні, нижчому за собівартість банківських послуг у цьому банку. Відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023, а також пункту 3.5 Правил надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування і сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Нацбанку від 10.05.2007 року №168, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, що не залежить від волі сторін договору, і має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Разом з тим згідно з вимогами зазначеного пункту Правил банки не мають змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї зі сторін (зміною кредитної політики банку). Якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Нацбанку або в інших випадках, банки зобов’язані у кредитному договорі зазначити правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, а саме: що може бути підставою для зміни процентної ставки, чинники, що свідчитимуть про обґрунтованість таких змін, правило впливу ринкових умов на розмір процентної ставки тощо. Про зміну процентної ставки кредитодавець повинен заздалегідь письмово повідомити позичальника. Без такого повідомлення будь-яка зміна процентної ставки є недійсною.
