Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, добові витрати (тобто видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи, понесених у зв’язку з її відрядженням) є окремим видом витрат, що не потребують спеціаль-ного документального підтвердження та виплачуються працівникові за кожний день (включаючи день від’їзду та приїзду). Перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, свят-кові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками) у межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” від 23.04.1999 р. №663. Відповідно до цієї постанови граничні норми добових витрат (у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включають витрати на харчування) становлять: для відряджень у межах України – 25 грн; для відряджень за кордон – 280 грн. Міністерство фінансів України у листі від 29.12.2005 р. № 31-18030-07-25/28711 роз’яснило, що у випадку, коли день прибуття з попереднього відрядження і день вибуття у наступне відрядження збігаються, тобто є одним днем, то і відшкодування витрат на харчування та фінансування особистих потреб працівника (добових витрат) здійснюється за один день. Тобто за один день добові можна виплатити лише за одне з двох відряджень. Але потрібно зазначити, що законодвством не визначено, за яке саме відрядження виплачуються добові, тому підприємство має право самостійно вирішувати це питання.